Lactarius spinosulus

Lactarius spinosulus2 Хрящ-молочник шипуватий
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Руссуальні (Russulales)
Сім’я: Сироїжкові (Russulaceae)
Рід: Хрящ-молочник (Lactarius)
Повна назва: Lactarius spinosulus Quél., 1880

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Lactifluus spinosulus (Quél.) Kuntze, 1891
  • Lactarius lilacinus var. spinosulus (Quél.) Bataille, 1908

    Опис

Шапка діаметром 3 – 6 см, спочатку випукла, з підігнутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді лійковидна, іноді з бугорком посередині, з опущеним, прямим або лопатевим краєм. Поверхня шапки радіально-волокниста, луската, суха або клейкувата, матова, рожева, червонувато-рожева, лілувато-сіро-рожева, лілувато-сіро-червонувата, жовтувато-рожева, з червоно-бордовими лусочками та концентричними зонами, в місцях дотику зеленіє.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку густі, пізніше рідкі, тонкі, вузькі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку світло-охряні, блідо-охряні, пізніше червонувато-охряні, в місцях дотику набувають коричнювато-зеленуватого забарвлення.

Споровий порошок світло-охряний. Спори 7-8,5 * 5,5-7,5 мкм, овально-округлої форми.

Ніжка висотою 2 – 5 см, діаметром 0,3 – 0,8  см, циліндрична, звужена до основи, іноді зігнута, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, того ж кольору, що й поверхня шапки, біля основи рудувата.

М’якоть щільна, тонка, ламка, жовтувато-білувата, жовтувато-білувато-лілувата, на зрізі набуває темно-сірого або темно-зеленого забарвлення, спочатку солодкувата, згодом пекуча на смак, без вираженого запаху. Молочний сік білий, на повітрі повільно зеленіє, спочатку солодкуватий, згодом пекуче-їдкий на смак.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня до вересня, в листяних та змішаних лісах, переважно під вільхами, рідше під березами, рідко. Рідкісний вид.

Lactarius spinosulus Lactarius spinosulus1 Lactarius spinosulus3