Lactarius serifluus
Синоніми і застарілі назви
- Galorrheus serifluus (DC.) P. Kumm., 1871
- Lactifluus serifluus (DC.) Kuntze, 1891
- Lactarius camphoratus var. serifluus (DC.) Barbier, 1901
Опис
Шапка діаметром 3 – 5 (7) см, спочатку випукла, з опущеним або завернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, з прямим краєм. Поверхня шапки гола, суха, темно-червонувато-коричнева, рудувато-коричнева, іноді чорно-коричнева.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, жовті.
Споровий порошок білий. Спори 7-9 * 6-7 мкм, овально-округлої форми, з шипуватою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 6 см, діаметром 0,5 – 1 см, циліндрична, іноді зігнута, щільна, суха, гола, матова, спочатку жовтувата, пізніше того ж кольору, що й поверхня шапки або дещо світліша.
М’якоть щільна, ламка, жовта, під шкіркою темніша, на зрізі кольору не змінює, солодкувата або злегка гіркувата на смак, з неприємним запахом. Молочний сік водянистий, на повітрі кольору не змінює, з солодкуватим або гіркуватим смаком.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується соленим, після попереднього вимочування та 15-ти хвилинного відварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, у листяних лісах, з дубами, на вологих ділянках, поодинці та групами.
В Україні зустрічається в Лівобережному Лісостепу та на Правобережному Поліссі.