Lactarius scrobiculatus
Синоніми і застарілі назви
- Galorrheus scrobiculatus (Scop.) P. Kumm., 1871
- Lactifluus scrobiculatus (Scop.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 5 – 15 (25) см, м’ясиста, спочатку випукла, з загнутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді лійковидна, з підігнутим, спочатку шерстистим, лускатим, пізніше гладким краєм. Поверхня шапки повстисто-шерстиста або гладка, в вологу погоду слизиста або клейка, жовта, охряно-жовта, золотисто-жовта, з ледь-помітними темнішими концентричними зонами, в місцях дотику буріє.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, тонкі, прирослі, злегка спускаються на ніжку, білуваті, жовтуваті, сіруваті, кремові, з віком набувають червонуватого відтінку, в місцях дотику буряють.
Споровий порошок світло-охряний або кремово-жовтий. Спори 7,5-9 * 6,5-7,5 мкм, еліпсовидної або майже округлої форми.
Ніжка висотою 3 – 6 см, діаметром 1,5 – 4 см, циліндрична, звужена до основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, з буруватими ум’ятинами на поверхні, слизиста, того ж кольору, що й шапка, або світліша, іноді опушена біля основи.
М’якоть щільна, ламка, спочатку біла, пізніше жовтувата, на зрізі набуває сірчано-жовтого забарвлення, з їдким, пекучим смаком, та приємним запахом. Молочний сік білий, на повітрі стає сірчано-жовтим, пекуче-їдкий на смак.
Умовно їстівний гриб 1 категорії. Використовується лише соленим, після вимочування або виварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до вересня, в хвойних та змішаних, частіше гірських лісах, на вологих ділянках, групами, утворює мікоризу з ялинами та березами.
В Україні розповсюджений по всьому Поліссі та в Карпатах.