Lactarius rufus
Синоніми і застарілі назви
- Galorrheus rufus (Scop.) P. Kumm., 1871
- Lactarius rubescens (Schaeff.) Bres., 1887
- Lactarius rufus subsp. rubescens (Schaeff.) Sacc., 1887
- Lactifluus rufus (Scop.) Kuntze, 1891
- Lactifluus rubescens (Schaeff.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 (12) см, м’ясиста, спочатку випукла з бугорком посередині, з підвернутим, повстисто-волокнистим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді лійковидна, з гострим бугорком посередині, з тонким, опущеним або прямим, гладеньким краєм. Поверхня шапки гола, рідше зморшкувата, суха, матова, червоно-коричнева, рудо-червоно-коричнева, червоно-бура, посередині темніша, червоно-коричнева, темно-червона.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, тонкі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку рожево-білуваті, кремові, жовтуваті, пізніше світло-охряно-червонуваті, охряно-червоні, охряно-червоно-бурі, охряно-червоно-іржаві, червоно-бурі.
Споровий порошок білий. Спори 7-10 * 6-7,5 мкм, овально-округлої форми.
Ніжка висотою 4 – 10 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, того ж кольору, що й поверхня шапки або світліша, біля основи темніша, бурувата, з білим повстистим опушенням.
М’якоть щільна, тонка, спочатку білувата, пізніше коричнювата, на зрізі кольору не змінює, гірка на смак, з деревним запахом. Молочний сік водянисто-білий, на повітрі кольору не змінює, пекуче-їдкий та гіркий на смак.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується лише соленим, після 2 – 3 денного вимочування, та 15-ти хвилинного відварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до листопада, в хвойних та змішаних лісах, на вологих ділянках, біля боліт, на лісовій підстилці, серед моху, поодинці та групами, часто, утворює мікоризу з соснами, ялинами, березами.
Розповсюджений майже по всій території України.