Lactarius porninsis
Синоніми і застарілі назви
- Lactarius porninae Rolland, 1889
- Lactifluus porninae (Rolland) Kuntze, 1898
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнута посередині, з тонким, опущеним або рівним краєм. Поверхня шапки гола, в вологу погоду клейка, оранжево-жовта, червоно-оранжева, з червоними концентричним зонами, або без них.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку світло-охряні, пізніше оранжево-охряні.
Споровий порошок світло-охряний. Спори 7,5-9,5 * 5,5-7,5 мкм, овально-округлої форми.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, іноді звужена до основи, щільна, спочатку суцільна, з віком порожниста, спочатку гладка, пізніше зморшкувата, охряна або світло-оранжева.
М’якоть щільна, білувата, в ніжці охряно-оранжева, на зрізі кольору не змінює, солодкувата або гіркувата на смак, з сильним приємним запахом апельсинової кірки. Молочний сік білий, густий, липкий, на повітрі кольору не змінює, солодкуватий або гіркуватий на смак.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується соленим, після 1 – 2 денного вимочування, та 15-ти хвилинного відварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до жовтня, в хвойних модринових лісах, невеликими групами, рідко, утворює мікоризу з модриною.
Схожі види
Хрящ-молочник неїдкий (Lactarius aurantiacus), має менш їдкий, слабо гіркуватий смак, м’який запах, та не росте з модринами.
Хрящ-молочник чахлий (Lactarius tabidus), відрізняється молочним соком, що на повітрі жовтіє.