Lactarius piperatus
Синоніми і застарілі назви
- Lactifluus piperatus (L.) Roussel, 1806
Опис
Шапка діаметром 5 – 15 (30) см, м’ясиста, спочатку випукла, злегка вдавлена, з завернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді лійковидна, з опущеним, тонким краєм. Поверхня шапки гола, суха, матова, рідше блискуча, з віком радіально зморшкувата, спочатку біла, пізніше охряна, кремова, жовтувата, в місцях дотику набуває охряно-коричневого або рудувато-коричневого забарвлення.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, дуже вузькі, вилчасті, прирослі, злегка спускаються на ніжку, спочатку молочно-білі, пізніше кремові, охряно-білі.
Споровий порошок білий. Спори 6-10 * 5-7,5 мкм, еліпсовидної або майже округлої форми, з орнаментованою поверхнею.
Ніжка висотою 2 – 8 (12) см, діаметром 1,5 – 3 см, циліндрична або звужена до основи, щільна, суцільна, гола, гладка, біла, з віком часто з охряними плямами.
М’якоть дуже щільна, ламка, біла, на зрізі набуває зеленуватого відтінку, пекуче-їдка на смак, без вираженого запаху. Молочний сік білий, на повітрі кольору не змінює, або злегка та повільно зеленіє чи синіє, з дуже пекуче-їдким смаком. Реакція з FeSO4, забарвлює молочний сік в кремово-рожевий колір.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується лише соленим, після 2-х денного вимочування та 15-ти хвилинного відварювання. Можна використовувати сушеним, у вигляді грибного порошку, в якості гострої приправи.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до листопада, переважно в листяних, рідко в хвойних та змішаних лісах, з дубами, березами, групами.
Розповсюджений майже по всій території України.