Lactarius picinus

Lactarius picinus1 Хрящ-молочник смолисто-чорний
(Хрящ-молочник смолистий) 
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Руссуальні (Russulales)
Сім’я: Сироїжкові (Russulaceae)
Рід: Хрящ-молочник (Lactarius)
Повна назва: Lactarius picinus Fr., 1838

Їстівний, 2 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Lactarius azonites var. picinus (Fr.) Quél., 1888
  • Lactifluus picinus (Fr.) Kuntze, 1891
  • Lactarius fuliginosus subsp. picinus (Fr.) Konrad & Maubl., 1932

     Опис

Шапка діаметром 2 – 6 (8) см, спочатку випукла, іноді тупо-конусовидна, з загнутим краєм,  пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, з тонким, прями або опущеним  краєм. Поверхня шапки суха, спочатку бархатиста, пізніше матова, бура, буро-коричнева, шоколадно-коричнева, сіро-чорна, чорно-бура.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку білуваті, пізніше охряні.

Споровий порошок світло-охряний.

Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 1,5  см, циліндрична, іноді потовщена біля основи, рівна, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, матова, того ж кольору, що й поверхня шапки, біля основи білувата.

М’якоть щільна, білувата або жовтувата, на зрізі злегка рожевіє. Молочний сік білуватий, на повітрі червоніє, гіркуватий на смак.

Їстівний гриб 2 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, а також соленим.


    Середовище і розповсюдження

Росте з серпня  до жовтня, в хвойних та змішаних гірських лісах, з соснами, в траві, серед моху, на листяній підстилці, поодинці та групами, рідко.

В Україні розповсюджений на Правобережному Поліссі та Лівобережному Лісостепу.

Lactarius picinus