Lactarius picinus
Синоніми і застарілі назви
- Lactarius azonites var. picinus (Fr.) Quél., 1888
- Lactifluus picinus (Fr.) Kuntze, 1891
- Lactarius fuliginosus subsp. picinus (Fr.) Konrad & Maubl., 1932
Опис
Шапка діаметром 2 – 6 (8) см, спочатку випукла, іноді тупо-конусовидна, з загнутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, з тонким, прями або опущеним краєм. Поверхня шапки суха, спочатку бархатиста, пізніше матова, бура, буро-коричнева, шоколадно-коричнева, сіро-чорна, чорно-бура.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку білуваті, пізніше охряні.
Споровий порошок світло-охряний.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, іноді потовщена біля основи, рівна, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, матова, того ж кольору, що й поверхня шапки, біля основи білувата.
М’якоть щільна, білувата або жовтувата, на зрізі злегка рожевіє. Молочний сік білуватий, на повітрі червоніє, гіркуватий на смак.
Їстівний гриб 2 категорії. Використовується після 20-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, а також соленим.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до жовтня, в хвойних та змішаних гірських лісах, з соснами, в траві, серед моху, на листяній підстилці, поодинці та групами, рідко.
В Україні розповсюджений на Правобережному Поліссі та Лівобережному Лісостепу.