Lactarius lilacinus
Синоніми і застарілі назви
- Lactifluus lilacinus (Lasch) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку випукла, з опущеним краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді лійковидна, з тонким, волокнистим, хвилястим або лопатевим краєм. Поверхня шапки суха, дрібно-луската, сіро-лілова, буро-лілова, бузково-рожева, червонувато-лілова, темно-лілово-рожева, вицвітає до світло-рожево-сірої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку брудно-кремові, рожево-лілові, пізніше червонувато-охряно-жовті, охряно-оранжеві.
Споровий порошок білий або жовтуватий. Спори 7-9 * 5,5-7,5 мкм, овально-округлої форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, часто зігнута біля основи, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, тонко-повстиста, вгорі світло-охряна, внизу червонувато-охряна, червонувато-бура, червонувато-коричнева, біля основи опушена.
М’якоть білувата, з рожевим відтінком, в ніжці рудувата, на зрізі нерівномірно забарвлюється в жовтувато-зеленуватий колір, спочатку солодкувата, згодом гострувата на смак, без вираженого запаху, при підсиханні з приємним фруктовим запахом. Молочний сік білий, на повітрі кольору не змінює, спочатку солодкуватий, згодом гоструватий на смак.
Умовно їстівний гриб 4 категорії. Використовується лише соленим, після вимочування або виварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте в вересні та жовтні, в листяних та змішаних лісах, з вільхами, на вологих ділянках, поодинці та групами, утворює мікоризу з вільхами.
В Україні зустрічається на Лівобережному Лісостепу.