Lactarius helvus
Синоніми і застарілі назви
- Galorrheus helvus (Fr.) P. Kumm., 1871
- Lactifluus helvus (Fr.) Kuntze, 1891
Опис
Шапка діаметром 4 – 12 (15) см, м’ясиста, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, іноді з бугорком посередині, з опущеним краєм. Поверхня шапки дрібно-луската, тонко-повстиста, з віком гола, суха, матова, охряно-червонувата, охряно-сіро-рожевувата, рожевувато-коричнева, рожевувато-бура, при підсиханні з розмитими плямами.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, тонкі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку білуваті, кремові, пізніше оранжево-охряні.
Споровий порошок охряно-кремовий. Спори 7-9 * 5-7 мкм, овально-округлої форми, з сітчастою орнаментацією.
Ніжка висотою 4 – 10 см, діаметром 0,8 – 3,5 см, циліндрична, щільна, спочатку суцільна, пізніше порожниста, повстиста, біля основи волосисто-повстиста, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть щільна, жовтувата з червонуватим відтінком, в основі ніжки червонувато-коричнева, на зрізі кольору не змінює, солодкувата на смак, з слабким, при підсиханні сильним запахом кумарину. Молочний сік водянистий, безбарвний, на повітрі забарвлення не змінює, солодкуватий або гіркуватий на смак.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до вересня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, на вологих ділянках, на кислих ґрунтах, біля боліт, серед моху та чорниці, поодинці та групами, утворює мікоризу з соснами, ялинами а березами.
В Україні зустрічається в Лівобережному Лісостепу та на Правобережному Поліссі.