Lactarius azonites
Синоніми і застарілі назви
- Lactariella azonites (Bull.) J. Schröt., 1889
Опис
Шапка діаметром 3 – 9 см, спочатку випукла, з підвернутим краєм, пізніше плоско-розпростерта, увігнуто-розпростерта, з нерівномірно дрібнозубчастим краєм. Поверхня шапки суха, бархатиста, білувата, світло-кремова, бурувата, кольору піску, іноді з світлішими плямами.
Гіменофор пластинчатий. Пластинки густі, вузькі, злегка опускаються на ніжку, білуваті, кремові або жовтуваті, з віком темніють, в місцях пошкодження рожевіють.
Споровий порошок кремовий або світло-охряний. Спори 8 – 10 * 6,5 – 8 мкм, майже округлої форми, з хребетоподібною орнаментацією.
Ніжка висотою 3 – 7 см, діаметром до 1,5 см, циліндрична, тверда, гола, того ж кольору, що й поверхня шапки, або світліша, майже біла.
М’якоть щільна, біла, на зрізі рожевіє, без запаху, спочатку гіркувата, не пекуче-їдка, згодом злегка пекуче-їдка на смак. Молочний сік білий, на повітрі стає оранжево-рожевим, спочатку гіркуватий, згодом трішки пекучий на смак.
Умовно їстівний гриб 3 категорії. Використовується лише соленим, після 2 – 3 денного вимочування та 15-ти хвилинного відварювання.
Середовище і розповсюдження
Росте в серпні та вересні, в широколистяних та змішаних лісах, з дубами, березами, осиками, невеликими групами.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Lactarius acris (Хрящ-молочник гострий), відрізняється сильним пекуче-їдким, а не гіркуватим на смаком, та рівним, не зубчастим краєм.
- Lactarius fuliginosus (Хрящ-молочник буруватий), відрізняється темнішою поверхнею шапки та темнішою ніжкою.