Ischnoderma benzoinum
Синоніми і застарілі назви
- Boletus benzoinus Wahlenb., 1826
- Boletus rubiginosus Schrad., 1794
- Boletus velutinus Vahl, 1794
- Boletus velutinus Schumach., 1803
- Ischnoderma resinosum f. benzoinum (Wahlenb.) Pilát, 1937
- Lasiochlaena benzoina (Wahlenb.) Pouzar, 1990
- Polyporus benzoinus (Wahlenb.) Fr., 1828
- Polyporus guttatus Weinm., 1828
- Polyporus micheneri Berk., 1888
- Polyporus morosus Kalchbr., 1869
- Polyporus nigrorugosa Lloyd, 1924
- Polyporus pini-silvestris Allesch., 1889
- Polystictus benzoinus (Wahlenb.) Bigeard & H. Guill., 1913
- Trametes benzoina (Wahlenb.) Fr., 1838
- Ungulina benzoina (Wahlenb.) Singer, 1929
Опис
Плодові тіла однорічні, мають вигляд сидячих бічних шапок, рідко розпростерто-відігнуті.
Шапки довжиною 4 – 13 см, шириною 8 – 20 см, товщиною 1 – 2,5 см, напівокруглі, віяловидні або язиковидні, плоскуваті, поодинокі або розташовані черепичастими групами, іноді з коротенькою зачатковою ніжкою, спочатку м’ясисті, соковиті, під час активного росту виділяють каплі червонуватої рідини, пізніше коркуваті, з віком корково-дерев’янисті, ламкі. Поверхня шапок шорстка, слабо бархатиста, покрита тоненькою темно-коричневою кіркою, іржаво-бура, темно-бура або майже чорна, при висиханні радіально-зморшкувата, смолиста, зональна або з невиразними зонами. Край тонкий, тупуватий, хвилястий або лопатевий, білуватий, при висиханні підігнутий.
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку білувата або жовтувата, пізніше кремово-ревенева, з віком темно-бура, умброво-коричнева, в місцях дотику темніє. Трубочки довжиною 2 – 8 мм, спочатку білуваті, пізніше кремово-ревеневі. Пори діаметром 0,2 – 0,5 мм, округлі або кутасті, правильної форми, з цілісним або зубчастим краєм, щільністю 3 – 5 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 5-7 * 2-2,5 мкм, майже циліндричної форми, біля основи злегка відтягнуті.
Тканина товщиною до 1 см, спочатку волокнисто-м’ясиста, м’яка, пізніше коркувата, корково-дерев’яниста, спочатку білувата, кремова, пізніше темно-бура, з приємним ванільно-корицевим або ванільно-анісовим запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте біля основи стовбурів та пеньків дерев хвойних, дуже рідко листяних порід, переважно ялини, сосни, ялиці. Спричиняє активну стовбурову гниль деревини, пошкоджена грибом деревина має анісовий запах.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
Схожі види
Ішнодерма смолиста (Ischnoderma resinosum), ззовні дуже подібна, відрізняється не темніючою з віком тканиною (тканина залишається кремовою) та росте виключно на деревині листяних порід.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 146
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Ішнодерма смолисто-пахуча (Ischnoderma benzoinum) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/ischnoderma-benzoinum