Inocutis rheades
 |
Трутовик лисичий | ||
| (Інокутіс лисичий, Трутовик лисичий, Трутовик рудий, Інонот рудий) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Гіменохетальні (Hymenochaetales) | ||
| Сім’я: | Гіменохетові (Hymenochaetaceae) | ||
| Рід: | Інокутіс (Inocutis) | ||
| Повна назва: | Inocutis rheades (Pers.) Fiasson & Niemelä, 1984 | ||
|
Неїстівний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Polyporus rheades Pers., 1825
- Inonotus rheades (Pers.) P. Karst., 1882
- Inodermus rheades (Pers.) Quél., 1886
- Xanthochrous rheades (Pers.) Pat., 1897
- Polystictus rheades (Pers.) Bigeard & H. Guill., 1913
- Hemidiscia rheades (Pers.) Lázaro Ibiza, 1916
- Phylloporia rheades (Pers.) Teixeira, 1992
- Polyporus rubiginosus Fr., 1838
- Polyporus vulpinus Fr., 1852
- Polyporus fulvus Fr., 1863
- Inonotus vulpinus var. hisingeri P. Karst., 1882
Опис
Плодові тіла однорічні, мають вигляд бічних сидячих шапок.
Шапки довжиною 2 – 5 см, шириною 3 – 10 см, товщиною 1 – 3,5 см, жовноподібні, напівокруглі, віяловидні, випукло-плоскі, іноді напіврозпростерті, часто з бугорком біля основи, іноді з злегка розпростертою основою, поодинокі або зібрані в черепичасті групи, спочатку м’ясисто-коркові, пізніше тверді, коркові, дерев’янисті. Поверхня шапок нерівна, невиразно борознисто-зональна, шорстка, повстисто-шорстка, в молодому віці коротко опушена, яскрава, світло-руда, рудувато-коричнева, світло-бура, іржаво-бура, іржаво-коричнева, біля краю світліша, іноді сірувата. Край тупуватий або гострий, злегка підігнутий, того ж кольору, що й поверхня шапки.
Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору блідо-охряна, бурувато-коричнева, горіхово-сірувата, біля краю часто світліша. Трубочки довжиною 0,3 – 1,5 см, одношарові, іржаво-коричневі або рудувато-коричневі, спочатку з цілісними, пізніше з зубчастими або розірваними перегородками. Пори діаметром 0,2 – 0,5 мм, округлі або злегка кутасті, іноді неправильної форми, щільністю 2 – 4 на 1 мм.
Споровий порошок жовтуватий або світло-іржавий. Спори 5-6 * 3,5-4 мкм, еліпсовидної або яйцевидної форми, з одного боку приплюснуті, з 1 або 2-ма каплями, світло-руді.
Тканина спочатку коркувата, водяниста, пізніше дуже тверда, на зрізі радіально-волокниста, рудувата, руда, коричнева, іржаво-бура, біля країв світліша, біля основи дуже тверда, зерниста, з білими прожилками або цяточками, часто зростається із тканинами субстрату.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на живих, сухостійних та повалених стовбурах дерев листяних порід, переважно на осиках, буках, березах. Спричиняє білу гниль деревини, яка призводить до загибелі деревини.
Зустрічається по всьому Поліссі, в Правобережному Лісостепу та в Карпатах.
Галерея
 |
 |
 |
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 156.
- Бондарцева М. А., Пармасто Э. Х. Порядок Афиллофоровые. Вып. 1. / Определитель грибов СССР. — Л.: «Наука», 1986. — 192 с. — С. 76.
- Breitenbach J, Kränzlin F. Fungi of Switzerland. A contribution to the knowledge of the fungal flora of Switzerland. Vol 2. Heterobasidiomycetes, Aphyllophorales, Gasteromycetes. — Lucerne: Verlag Mykologia, 1986. — 412 p. — P. 254.