Inonotus obliquus
Синоніми і застарілі назви
- Boletus obliquus Ach. ex Pers., 1801
- Polyporus obliquus (Ach. ex Pers.) Fr., 1821
- Physisporus obliquus (Ach. ex Pers.) Chevall., 1826
- Poria obliquua (Ach. ex Pers.) P. Karst., 1881
- Poria obliqua (Ach. ex Pers.) P. Karst., 1881
- Fomes obliquus (Ach. ex Pers.) Cooke, 1885
- Phaeoporus obliquus (Ach. ex Pers.) J. Schröt., 1888
- Mucronoporus obliquus (Ach. ex Pers.) Ellis & Everh., 1889
- Mucronoporus obliqua (Ach. ex Pers.) Ellis & Everh., 1889
- Scindalma obliquum (Ach. ex Pers.) Kuntze, 1898
- Phellinus obliquus (Ach. ex Pers.) Pat., 1900
- Xanthochrous obliquus (Ach. ex Pers.) Bourdot & Galzin, 1928
- Fuscoporia obliqua (Ach. ex Pers.) Aoshima, 1951
Опис
На початковому етапі розвитку Inonotus obliquus утворює стерильну форму яку називають чагою. Чага утворюється внаслідок попадання спорів гриба на пошкоджені ділянки дерева та проростання, спочатку розвивається під корою або в тріщинах деревини
Чага має вигляд неправильної форми напливів та наростів. Поверхня чаги чорна, потріскана. Тканина чаги тверда, майже дерев’яниста, іржава або темно-коричнева, ближче до субстрату рудо-бура, утворена з щільно сплетених бурих гіф. Гіменофор відсутній. Ріст чаги неминуче призводить до загибелі дерева-хазяїна. Плодові тіла з’являються через 3 – 4 (10 – 30) роки (років) після утворення чаги, зазвичай на відмерлих та зламаних деревах, для свого розвитку вони використовують речовини накопичені в чазі.
Плодові тіла розпростерті, великих розмірів, досягають довжини до 3 – 4 м, ширини до 30 – 50 см, спочатку шкірясто-м’ясисті, пізніше при висиханні тверді, ламкі, складаються лише з трубочок гіменофору, розташованих під кутом до субстрату. Дозріваючи на плодовому тілі утворюються вирости (щетинки), які називають упорними пластинками, вони проривають кору дерева, оголяючи гіменофор.
Упорні пластинки рідкі або густі, видовжено-грушовидні, виступають над поверхнею гіменофору.
Гіменофор трубчастий. Трубочки одношарові, довжиною 1 – 3 см, тютюново-коричневі. Пори діаметром 0,2 – 0,3 мм, витягнуті, на краях з білуватим або сіруватим, з віком зникаючим нальотом, щільністю 3 – 4 на 1 мм.
Споровий порошок жовтуватий. Спори 7-9 * 5,5-6 мкм, еліпсовидної або широкоеліпсовидної форми, з гладенькою поверхнею, з 1-єю великою каплею, безбарвні або блідо-жовтувато-рудуваті.
Неїстівний гриб. Чага має лікарські властивості, однак лише та, що виросла на березах. Відвари та настоянки з чаги використовуються в народній медицині при пухлинах, при виразках шлунку, при шлунково-кишкових розладах, а також як трав’яний чай. Використовується чага також і в сучасній медичній та косметичній промисловості.
Середовище і розповсюдження
Росте на живих та відмерлих стовбурах дерев листяних порід, переважно берези, вільхи, бука, горобини, ясена. Спричиняє центральну білу стовбурну гниль.
Зустрічається по всьому Поліссі, в Західному Лісостепу, в Карпатах та на Прикарпатті.
Галерея
![]() |
![]() |
|
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 158
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Інонот косий (Inonotus obliquus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/inonotus-obliquus