Синоніми і застарілі назви

• Polyporus leporinus Fr., 1852
• Inoderma leporinum (Fr.) P. Karst., 1879
• Inodermus leporinus (Fr.) Quél., 1886
• Polystictus leporinus (Fr.) Cooke, 1886
• Microporus leporinus (Fr.) Kuntze, 1898
• Polystictus tomentosus f. leporinus (Fr.) Pilát, 1942
• Onnia leporina (Fr.) H. Jahn, 1978
• Pelloporus leporinus (Fr.) Krieglst., 1999

---

    Опис   

Плодові тіла однорічні, мають вигляд сидячих бічних або з коротенькою зачатковою ніжкою шапок.

Шапки шириною 5 – 10 см, товщиною 1 – 2 см, плоскі або віяловидні, потовщені в місця кріплення до субстрату, поодинокі або розташовані черепичастими групами. Поверхня шапок м’яко-опушена, бархатиста, з віком майже гола, коричнева або темно-коричнева, в вологу погоду невиразно-зональна. Край гострий або злегка тупуватий, прямий або слабо хвилястий.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору спочатку світло-сірувато-коричнева, пізніше коричнево-бура. Пори кутасті, різні за розміром, з шовковисто-блискучими, часто покритими білим нальотом краями, щільністю 1 – 3 на 1 мм.

Споровий порошок жовтуватий.

Тканина товщиною до 1,3 см, двошарова, жовтувато-коричнева, з фруктовим запахом. Верхній шар губчастий, водянистий, нижній шар – щільний, шкірястий, радіально-волокнистий.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте на повалених та сухостійних стовбурах, на пеньках, біля основи живих стовбурів та на коріннях дерев хвойних порід, переважно ялини, рідко. Спричиняє білу гниль деревини.

Рідкісний для України вид. Зустрічається в Карпатах.

---

---

    Галерея