Inonotus cuticularis
Синоніми і застарілі назви
- Boletus cuticularis Bull., 1790
- Polyporus cuticularis (Bull.) Fr., 1821
- Xanthochrous cuticularis (Bull.) Pat., 1900
- Polystictoides cuticularis (Bull.) Lázaro Ibiza, 1916
- Polyporus perplexus Peck, 1896
- Xanthochrous fuscovelutinus Pat., 1908
Опис
Плодові тіла мають вигляд бічних сидячих шапок.
Шапки довжиною 3 – 10 см, шириною 5 – 20 см, товщиною 0,5 – 2,5 см, напівокруглі, тонкі, плоскі, поодинокі або розташовані черепичастими групами. Поверхня шапок спочатку м’якобахромчаста, руда, іржаво-коричнева, пізніше повстиста, жорстко-волосиста, невиразно зональна, бура, темно-бура, з віком майже гола. Край гострий, злегка підігнутий.
Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 3 – 10 мм, іржаво-коричневі. Пори 0,2 – 0,5 мм, округлі, білуваті, спочатку з цільними, пізніше з зубчастим або розірваними краями, щільністю 2 – 4 на 1 мм.
Споровий порошок жовтуватий. Спори 5-7 * 3-5 мкм, еліпсовидної форми, жовтуваті або іржаво-коричневі.
Тканина спочатку м’яка, волога, пізніше суха, коркова, тверда, дамка, легка, радіально-волокниста, на зрізі з шовковисто-блискуча, іржаво-коричнева або іржаво-бура.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте на живих, сухостійних та повалених стовбурах дерев листяних порід, переважно дуба, бука, граба. Спричиняє центральну білу гниль.
Зустрічається в Західному та Правобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 157 – 158
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Інонот тонкошкірий (Inonotus cuticularis) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/inonotus-cuticularis