Inocybe rennyi

Inocybe rennyi Іноцибе Рене
 (Волоконниця Рене, Плютка Рене)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Іноцибові (Inocybaceae)
Рід: Іноцибе (Inocybe)
Повна назва: Inocybe rennyi (Berk. & Broome) Sacc., 1887

Отруйний

    Синоніми і застарілі назви

  • Astrosporina rennyi (Berk. & Broome) Rea, 1922

    Опис   

Шапка діаметром 1 – 3 см, спочатку конусовидна, пізніше конусовидно-розпростерта, плоско-розпростерта, з бугорком посередині, з опущеним краєм. Поверхня шапки сірувато-рудувата, сірувато-коричнювата, в центрі темніша, сірувато-оливкова, гладенька, біля краю радіально-тонковолокниста, рубчасто-потріскана, з проступаючою крізь тріщини білою м’якоттю, біля самого краю світліша, рудувато-білувата.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, вузькі, спочатку рудуваті, пізніше коричнюваті, з світлим краєм.

Споровий порошок коричневий. Спори 10-22 * 5,5-11,5 мкм, кутасто-широкоовальної форми.

Ніжка висотою 1 – 5 см, діаметром 0,1 – 0,4 см, циліндрична, суцільна, того ж кольору, що й поверхня шапки проте світліша і з рожевуватим відтінком, вгорі покрита борошнистим нальотом, нижче тонковолокниста.

М’якоть білувата, в ніжці жовтувата, на зрізі кольору не змінює, з дуже неприємним запахом зіпсованого борошна, або без вираженого запаху.

Отруйний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте в листяних лісах, переважно під ліщиною.

Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Правобережному Злаково-Лучному Степу.


     Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 344