Inocybe praetervisa
 |
Іноцибе світло-коричневий | ||
| (Волоконниця світло-коричнева, Плютка світло-коричнева) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Іноцибові (Inocybaceae) | ||
| Рід: | Іноцибе (Inocybe) | ||
| Повна назва: | Inocybe praetervisa Quél., 1883 | ||
|
Отруйний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Astrosporina praetervisa (Quél.) J. Schröt., 1889
Опис
Шапка діаметром 3 – 6 см, спочатку тупоконусовидна або дзвониковидна, пізніше конусовидно-розпростерта, з бугорком посередині. Поверхня шапки світло-коричнева, охряно-жовтувата, рудувато-коричнева, жовтувато-коричнева, охряна, в центрі темніша, гола, ближче до краю радіально-волокниста, радіально-штрихувата, рідіально-притиснуто-луската, радіально-потріскана, з проступаючою крізь тріщини білою м’якоттю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти, спочатку прирослі, пізніше майже вільні, спочатку білуваті, жовтуваті або рудувато-оливкові, пізніше рудувато-коричнюваті.
Споровий порошок коричневий. Спори 7-13,5 * 5-10 мкм, кутасто-видовжено-овальної форми.
Ніжка висотою 4 – 7 см, діаметром 0,4 – 0,8 см, циліндрична, часто з бульбоподібним потовщенням біля основи, вгорі білувата, покрита борошнистим нальотом, нижче солом’яно-жовтувата, коричнювата, тонковолокнисто-штрихувата або гола, при підсиханні коричневіє.
М’якоть біла, в ніжці солом’яно-жовта, на зрізі кольору не змінює, в шапці іноді злегка рожевіє, з неприємним запахом.
Отруйний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте в хвойних та листяних дубових лісах, часто на піщаних ґрунтах.
Зустрічається в Карпатах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 343