Inocybe petiginosa
 |
Іноцибе маленький | ||
| (Волоконниця маленька, Плютка маленька) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Іноцибові (Inocybaceae) | ||
| Рід: | Іноцибе (Inocybe) | ||
| Повна назва: | Inocybe petiginosa (Fr.) Gillet, 1876 | ||
|
Отруйний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Hebeloma petiginosum (Fr.) P. Kumm., 1871
- Astrosporina petiginosa (Fr.) Rea, 1922
Опис
Шапка діаметром 1 – 2 см, спочатку дзвониковидна або конусовидна, пізніше випукла або розпростерта, з бугорком посередині, з гострим краєм. Поверхня шапки повстиста, спочатку білувата, сірувата, коричнювата, пізніше бурувато-коричнева, жовто-коричнева, червоно-коричнева, гола в центрі, біля краю світліша, покрита рудуватими волокнистими лусочками, часто з залишками павутинистого покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку жовтуваті, пізніше рудувато-оливкові.
Споровий порошок червоно-коричневий. Спори 5-8,5 * 4,2-7 мкм, кутасто-овальної форми.
Ніжка висотою 1,5 – 3 см, діаметром 0,1 – 0,3 см, циліндрична, потовщена до основи, спочатку суцільна, пізніше з порожнистим каналом, гладка, спочатку білувата, рожевувато-коричнювата, покрита борошнистим нальотом, пізніше червонувато-рудувата, тонковолокниста.
М’якоть білувата, в ніжці рудувато-червонувата, на зрізі кольору не змінює, без вираженого запаху.
Отруйний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця жовтня, в листяних лісах, переважно з дубами та буками, на вологих ділянках, на узбіччях, на лісовій підстилці, на грунті.
Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 345