Inocybe leptophylla
 |
Іноцибе Казимира | ||
| (Волоконниця Казимира, Плютка Казимира) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Іноцибові (Inocybaceae) | ||
| Рід: | Іноцибе (Inocybe) | ||
| Повна назва: | Inocybe leptophylla G.F. Atk., 1918 | ||
|
Отруйний |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Inocybe casimiri Velen, 1920
- Astrosporina casimiri (Velen.) Zerova, in Zerov & Peresipkin, 1979
- Inocybe casimiri var. cystomarginata (GF Atk.) Takah., 2002
- Inocybe lanuginosa var. alpina Schmid-Heckel, 1988
- Inocybe lanuginosa var. casimiri (Velen.) R. Heim, 1931
Опис
Шапка діаметром 1 – 4 см, спочатку напівсферична, з опущеним краєм, пізніше розпростерта, з низьким, широким бугорком посередині. Поверхня шапки волокнисто-повстисто-луската, коричнева, темно-коричнева, в центрі темніша, покрита темно-коричневими лусочками.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку блідо-рожеві, пізніше охряно-коричневі, рудувато-коричневі.
Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 8-10 * 6-7,5 мкм, кутасто-овальної форми.
Ніжка висотою 2 – 4 см, діаметром 0,2 – 0,6 см, циліндрична, суцільна, волокнисто-луската, того ж кольору, що й поверхня шапки, вгорі гола, білувата, біля основи опушена білим міцелієм.
М’якоть волокниста, біла, над пластинками червонувата, в ніжці світло-жовтувата, з слабким неприємним запахом.
Отруйний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до кінця вересня, в листяних лісах, переважно з буками, часто на торфових болотах, на трухлявій деревині, на старих гнилих пеньках, іноді на ґрунті, рідко.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 346