Синоніми і застарілі назви

• Inocybe deglubens var. trivialis P. Karst., 1882
• Inocybe carbonaria Velen., 1920
• Inocybe demitrata Velen., 1920
• Inocybe mammosa Velen., 1920
• Inocybe pallescens Velen., 1920
• Inocybe minima Killerm., 1925
• Inocybe moravica Hruby, 1930
• Inocybe deflectens (Britzelm.) Sacc., 1887
• Inocybe oblongispora (Britzelm.) Sacc. & P. Syd., 1895
• Inocybe observabilis (Britzelm.) Sacc., 1895

---

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 5 см, спочатку широко-дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта, з гострим бугорком посередині, часто з розірваним краєм. Поверхня шапки темно-коричнева, бурувато-коричнева, жовто-коричнева, охряно-коричнева, в центрі темніша, біля країв світліша, спочатку повстисто-волокниста, стовбурчасто-луската, пізніше концентрично потріскана, з проступаючою крізь тріщини білою м’якоттю, з звисаючими з країв залишками павутинистого покривала.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки широкі, прирослі, спочатку білуваті, пізніше темно-бежеві, бурувато-коричневі, з світлим краєм.

Споровий порошок коричневий. Спори 10-19,5 * 4,5-8 мкм, нерівнобічно-видовжено-еліпсовидної форми, світло-жовтуваті або майже безбарвні.

Ніжка висотою 1,5 – 8 см, діаметром 0,2 – 1 см, циліндрична, рівна або зігнута, суцільна, волокниста, білувата, вгорі іноді рожевувата, покрита червонувато-бурими волокнистими лусочками, біля основи іноді бурувата.

М’якоть біла, на зрізі кольору не змінює, на зрізі в ніжці червоніє, спочатку солодкувата, згодом гіркувата на смак, з неприємним запахом.

Смертельно отруйний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте в серпні та вересні, в в хвойних та листяних лісонасадженнях, на вологих ділянках, на піщаних ґрунтах та на пісках, поодинці та групами.

Зустрічається на Правобережному та Лівобережному Поліссі, в Лівобережному та Правобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.

---

---

     Галерея