Inocybe erubescens

Inocybe_erubescens_20 Іноцибе Патуйяра
 (Іноцибе червоніючий, Волоконниця Патуйяра, Плютка Патуйяра)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Іноцибові (Inocybaceae)
Рід: Іноцибе (Inocybe)
Повна назва: Inocybe erubescens A. Blytt, 1905

Надзвичайно отруйний

    Синоніми і застарілі назви

  • Inocybe trinii var. rubescens Pat., 1888
  • Inocybe lateraria Rick, 1920
  • Inocybe patouillardii Bres., 1905

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 9 см, щільном’ясиста, спочатку конусовидна, пізніше конусовидно-розпростерта, розпростерта, з бугорком посередині. Поверхня шапки суха, шовковиста, волокниста, пізніше радіально розтріскана, спочатку біла, білувато-кремова, сірувата, пізніше червонувато-солом’яно-жовтувата, червонувато-коричнювата, охряна, з віком іноді м’ясо-червона або цегляно-червона.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки широкі, слабо прирослі, спочатку білувато-червонуваті, червонувато-буруваті, пізніше оливково-буруваті, коричнюваті, іржаво-коричневі, з червонуватими плямами.

Споровий порошок охряно-бурий або коричневий. Спори 9-14,5 * 5-8 мкм, нерівнобічно-овальної форми, з гладкою поверхнею, коричнюваті.

Ніжка висотою 2 – 10 (20) см, діаметром 0,8 – 2 см, циліндрична, рівна, іноді зігнута, суцільна, гладенька, білувата або того ж кольору, що й поверхня шапки, місцями червонувата, з віком в місцях дотику червоніє.

М’якоть біла, на зрізі кольору не змінює, в ніжці іноді злегка червоніє, з приємним фруктовим запахом.

Надзвичайно отруйний гриб. Містить в великій кількості мускарин. Симптоми отруєння з’являються вже через 1/2 – 2 години після споживання гриба, та характеризуються головними болями, проносом, сильним слиновиділенням та потовиділенням, звуженням зіниць, спочатку почервонінням, згодом побліднінням шкіри, порушенням роботи серця. При невчасному наданні медичної допомоги можливий летальний наслідок.


    Середовище і розповсюдження

Росте з травня до вересня, в листяних та змішаних лісах, на узліссях, на лісових галявинах, в парках, під дубами та липами, на ґрунті, на купах деревних залишків, поодинці та групами, рідко.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу та на Закарпатті.



     Галерея

Inocybe_erubescens_21 Inocybe_erubescens_22 Inocybe_erubescens_23
Inocybe_erubescens_24 Inocybe_erubescens_25 Inocybe_erubescens_26

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 333 – 334

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Іноцибе Патуйяра (Inocybe erubescens) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/inocybe-erubescens-inocybe-patouillardii