Inocybe curvipes

Inocybe_curvipes_10 Іноцибе пухнастий
 (Волоконниця капуцина, Плютка капуцина)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Іноцибові (Inocybaceae)
Рід: Іноцибе (Inocybe)
Повна назва: Inocybe curvipes P. Karst., 1890

Отруйний

    Синоніми і застарілі назви

  • Inocybe lanuginella (J. Schröt.) Konrad & Maubl., 1937
  • Astrosporina lanuginella J. Schröt., 1889

    Опис   

Шапка діаметром 1 – 3 (4) см, спочатку гостроконусовидна, широконусовидна або напівсферична, з підігнутим краєм, пізніше розпростерта, з маленьким гострим бугорком посередині. Поверхня шапки охряна, охряно-коричнева, рудувато-коричнева, коричнева, коричнево-бурувата, з темним бугорком та темними волокнами, штрихувата, потріскана, з проступаючою крізь тріщини білою м’якоттю, з віком майже гола, іноді волохато-луската.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку кремові, світло-бежеві, пізніше світло-коричневі, рудувато-коричневі.

Споровий порошок іржаво-коричневий. Спори 8-10,5 * 5,5-6,8 мкм, шестигранно-овальної або чотиригранно-овальної форми.

Ніжка висотою 2 – 4 см, діаметром 0,3 – 0,8 см, циліндрична, рівна, рідше зігнута, суцільна, спочатку білувата, пізніше вгорі біла, нижче коричнювата, рудувата, в місцях дотику біля основи темніє.

М’якоть біла, в основі ніжки коричнювата, на зрізі кольору не змінює, з слабким, неприємним земляним запахом.

Отруйний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з червня до кінця вересня, в листяних, хвойних та змішаних лісах, переважно з ялинами, березами, вільхами, ясенами, вербами, на вологих ділянках.

Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу.



     Галерея

Inocybe_curvipes_11 Inocybe_curvipes_12 Inocybe_curvipes_13
Inocybe_curvipes_14 Inocybe_curvipes_15 Inocybe_curvipes_16
Inocybe_curvipes_17 Inocybe_curvipes_10 Inocybe_curvipes_18

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 344 – 345