Inocybe cervicolor

inocybe cervicolor Іноцибе червоно-бурий
 (Волоконниця червоно-бура, Плютка червоно-бура)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Іноцибові (Inocybaceae)
Рід: Іноцибе (Inocybe)
Повна назва: Inocybe cervicolor (Pers.) Quél., 1884

Неїстівний 

    Синоніми і застарілі назви

  • Inocybe bongardii var. cervicolor (Pers.) R. Heim, 1931
  • Inocybe corrubescens Singer, 1931

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 5 см, спочатку конусовидна, пізніше конусовидно-розпростерта, з невеличким бугорком посередині. Поверхня шапки суха, волокнисто-повстисто-луската (особливо в центрі),  рудувато-коричнева, бурувата, коричнево-бура, темно-бура.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкуваті, тонкі, широкі, прирослі виїмкою, спочатку білувато-кремові, рудуваті, пізніше іржаво-бурі, з світлішим зазубреним краєм.

Споровий порошок коричнево-бурий. Спори 11,5-13,5 * 7-9 мкм, яйцевидної форми, з гладкою поверхнею, буруваті.

Ніжка висотою 3 – 7 см, діаметром 0,3 – 0,7 см, циліндрична, з невеличким бульбоподібним потовщенням біля основи, волокниста, вгорі білувата, борошниста, луската, нижче брудно-коричнева, бура, волокниста.

М’якоть білувата, на зрізі червоніє, з неприємним запахом плісняви.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з травня до кінця липня, в листяних та змішаних лісах, поодинці та невеликими групами.


     Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 333