Inocybe adaequata
Синоніми і застарілі назви
- Inocybe jurana (Pat.) Sacc., 1887
Опис
Шапка діаметром 2 – 10 см, м’ясиста, спочатку конусовидна або дзвониковидна, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з гострим бугорком посередині. Поверхня шапки рожево-коричнева, винно-коричнева, лілувато-коричнева, рідше жовтувато-коричнювата, рудувато-коричнювата, червонувато-коричнювата, темніша в центрі, спочатку волокнисто-штрихувато-луската, пізніше радіально-рубчасто-тріщинувата, з проступаючою крізь тріщини білувато-рожевуватою м’якоттю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, спочатку прирослі, пізніше майже вільні, з присутніми проміжними пластиночками, спочатку білувато-жовтуваті, сіруваті, пізніше жовто-бурі, брудно-бурі.
Споровий порошок бурий. Спори 9,5-20 * 5,5-8,5 мкм, нирковидної, еліпсовидної або овальної форми, з гладкою поверхнею, іржаво-охряні.
Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 0,5 – 2 см, циліндрична, потовщена до основи, суцільна, спочатку біла або білувата, поздовжньо-червоно-волокниста, поздовжньо-смугаста, пізніше вгорі біла, зерниста, нижче коричнювато-червона, винно-червонувата.
М’якоть біла, під шкіркою шапки червонувата, на зрізі рожевіє, з приємним борошняним або фруктовим запахом, або без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте в липні та серпні, в листяних лісах, на вологих ділянках.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу, та в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 333