Hygrophorus russula
Синоніми і застарілі назви
- Gymnopus russula (Schaeff.) Gray, 1821
- Tricholoma russula (Schaeff.) Gillet, 1874
- Limacium russula (Schaeff.) Ricken, 1910
Опис
Шапка діаметром 3 – 15 (20) см, м’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукла, подушковидна, з віком приплюснута або увігнута, іноді асиметрична, з підвернутим довгий час краєм. Поверхня шапки гладка, дрібно-луската в центрі, слизька, спочатку біла, білувата, пізніше біло-рожева, рожева, пурпурово-рожева, винно-червона, плямиста.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, вузькі, прирослі або злегка спускаються на ніжку, спочатку білі, пізніше лілово-рожеві або червонуваті, з віком винно-червоні, в місцях дотику набувають винно-червоного забарвлення.
Споровий порошок білий. Спори 6-9 * 4-6 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 1 – 3 (4) см, циліндрична, іноді потовщена або звужена біля основи, суцільна, вгорі зерниста, біла, внизу гладка, того ж кольору, що й поверхня шапки, плямиста.
М’якоть щільна, біла, на зрізі в ніжці червоніє або рожевіє, з слабким приємним борошняним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також соленим та сушеним.
Середовище і розповсюдження
Росте з вересня до кінця листопада, в листяних лісах, групами, утворює мікоризу з дубами.
Зустрічається по всьому Поліссі.
Схожі види
Гігрофор багряніючий (Hygrophorus purpurascens), має павутинисте покривало, та росте в хвойних, а не листяних лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 140