Hygrophorus persoonii
Синоніми і застарілі назви
- Agaricus limacinus Schaeff., 1774
- Hygrophorus dichrous Kühner & Romagn., 1953
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку напівсферична або конусовидна, з підвернутим краєм, пізніше випукла, випукло-розпростерта, з широким тупим горбочком посередині, з розпростертим краєм. Поверхня шапки покрита товстим в’язким слизистим шаром, особливо щільним в центрі, гладенька, коричнева, сіра, сіро-коричнева, оливково-коричнева, в центрі темніша, біля краю світліша. При реакції з аміаком слизовий шар набуває синьо-зеленого забарвлення.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки широкі, рідкі, арковидні, з проміжними пластиночками, білувато-сіруваті, часто з оливковими плямами.
Споровий порошок білий. Спори 9-12 (13,5) * 6,5-8 мкм, яйцевидної форми, з гладенькою поверхнею, гіалінові.
Ніжка висотою 5 – 12 см, діаметром 0,5 – 1,5 см, циліндрична, злегка потоншена біля основи, суцільна, іноді злегка порожниста з віком, покрита товстим шаром слизу, біла, в нижній частині з коричневими або темно-оливково-коричневими клейкими волокнистими лусочками, з псевдо кільцем в верхній частині утвореним лусочками та слизом.
М’якоть спочатку еластична, пізніше трішки волокниста, біла, злегка солодкувата на смак, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії.
Середовище і розповсюдження
Росте пізньої осені (до самих морозів), в листяних переважно дубових, рідко в букових лісах, групами, рідко.
Зустрічається в Правобережному Лісостепу.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Гігрофор оливково-білий (Hygrophorus olivaceoalbus), відрізняється меншими за розміром та менш м’ясистими плодовими тілами, та росте в хвойних лісах, переважно з ялинами та соснами.