Hygrophorus marzuolus
 |
Гігрофор ранній | ||
| (Мокриця рання) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Гігрофорові (Hygrophoraceae) | ||
| Рід: | Гігрофор (Hygrophorus) | ||
| Повна назва: | Hygrophorus marzuolus (Fr.) Bres., 1893 | ||
|
Їстівний, 4 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Clitocybe marzuolus
- Limacium camarophyllum subsp. marzuolum (Fr.) Herink, 1949
Опис
Шапка діаметром 4 – 10 см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, подушковидно-розпростерта, іноді асиметрична, з з опущеним, нерівним, часто хвилястим краєм. Поверхня шапки суха, гола, спочатку білувата, пізніше сірувата, сіра, червонувато-сіра, бурувато-сіра.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, вузькі, злегка спускаються на ніжку, білі або білуваті.
Споровий порошок білий. Спори 5-8 * 4-6 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 6 см, діаметром 1,5 – 4 см, циліндрична, суцільна або порожниста, вгорі борошниста, внизу волокниста, біла, білувата, сірувата, сіра.
М’якоть щільна, біла, на зрізі не відразу сіріє, з приємним запахом.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте весною та на початку літа, в хвойних, переважно гірських лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 138