Hygrophorus gliocyclus
 |
Гігрофор слизький | ||
| (Мокриця слизька) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Гігрофорові (Hygrophoraceae) | ||
| Рід: | Гігрофор (Hygrophorus) | ||
| Повна назва: | Hygrophorus gliocyclus Fr., 1861 | ||
|
Їстівний, 4 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Limacium gliocyclum (Fr.) Ricken, 1910
Опис
Шапка діаметром 4 – 9 см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта. Поверхня шапки гладка, слизиста, білувата, жовтувата, жовта.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку білуваті, пізніше охряно-жовтуваті.
Споровий порошок білий. Спори 7-9(11) * 4-6 мкм, еліпсовидної форми.
Ніжка висотою 5 – 9 см, діаметром 1 – 2 см, циліндрична, щільна, суцільна, з вузьким слизистим кільцем, вгорі луската, внизу гладенька, слизиста, білувата або кремова.
М’якоть щільна, біла, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте з вересня до кінця листопада, в хвойних соснових лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 142