Hygrophorus erubescens
 |
Гігрофор червонуватий | ||
| (Гігрофор червоніючий, Мокриця червонувата) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Гігрофорові (Hygrophoraceae) | ||
| Рід: | Гігрофор (Hygrophorus) | ||
| Повна назва: | Hygrophorus erubescens (Fr.) Fr., 1838 | ||
|
Їстівний, 4 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Limacium erubescens (Fr.) Wünsche, 1877
- Gymnopus carnosus (Curtis) Murrill, 1916
Опис
Шапка діаметром 3 – 10 см, спочатку конічна, випукла, пізніше бугорчата, випукло-розпростерта, з опущеним, дрібно-опушеним краєм. Поверхня гола, клейкувата, спочатку біло-рожева, білувато-пурпурова, червона, нерівномірно забарвлена, пізніше жовтіє.
Гіменофор пластинчатий. Пластинки середньої густоти, товсті, прирослі або злегка спускаються на ніжку, спочатку білі або рожеві, з темно-рожевими плямами, на краях червонуваті, з віком жовтіють.
Споровий порошок білий. Спори 6-10 * 4-5 мкм, еліпсовидної форми.
Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 0,8 – 2,5 см, циліндрична, рівна, іноді розширена або звужена біля основи, білувата, покрита рожевим або червонуватим борошнистим нальотом, в місцях натискання рожевіє.
М’якоть щільна, білувата або рожева, з віком жовтіє, без запаху, гіркувата на смак.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте з кінця липня, до кінця вересня, в хвойних соснових та змішаних з сосною лісах, рідко.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 140
 |
 |
 |