Hygrophorus camarophyllus
 |
Гігрофор козячий | ||
| (Гігрофор чорний, Мокриця козяча) | |||
| Відділ: | Базидіомікотові (Basidiomycota) | ||
| Клас: | Агарикоміцети (Agaricomycetes) | ||
| Порядок: | Агарикальні (Agaricales) | ||
| Сім’я: | Гігрофорові (Hygrophoraceae) | ||
| Рід: | Гігрофор (Hygrophorus) | ||
| Повна назва: | Hygrophorus camarophyllus (Alb. & Schwein.) Dumée, Grandjean & Maire, 1912 | ||
|
Їстівний, 4 категорія |
|||
Синоніми і застарілі назви
- Limacium camarophyllum (Alb. & Schwein.) Herink, 1949
Опис
Шапка діаметром 5 – 12 (18) см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше конусовидно-розпростерта, випукло-розпростерта, з віком увігнуто-розпростерта, з хвилястим краєм. Поверхня шапки грубоволокниста, спочатку клейкувата, пізніше суха, коричнево-сіра, буро-сіра, фіолетово-коричнева, фіолетово-сіро-коричнева, темніша в центрі.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, товсті, широкі, низько спускаються на ніжку, спочатку білі, пізніше сіруваті, голубуваті, сірувато-коричнюваті.
Споровий порошок білий. Спори 7-10 * 4,5-7 мкм.
Ніжка висотою 6 – 12 см, діаметром 1 – 2,5 см, циліндрична, звужена до основи, з невеликим кореневидним відростком, суцільна, поздовжньо волокнисто-штрихувата, спочатку клейкувата, пізніше суха, білувата або того ж кольору, що й поверхня шапки, проте світліша.
М’якоть ламка, біла, з віком злегка буріє, приємна на смак, без вираженого запаху.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також сушеним.
Середовище і розповсюдження
Росте з вересня до кінця жовтня, в хвойних та змішаних лісах, серед моху, в сирих місцинах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 138
 |
 |
 |