Hygrophorus camarophyllus

Hygrophorus camarophyllus Гігрофор козячий
(Гігрофор чорний, Мокриця козяча)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Сім’я: Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід: Гігрофор (Hygrophorus)
Повна назва: Hygrophorus camarophyllus (Alb. & Schwein.) Dumée, Grandjean & Maire, 1912

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Limacium camarophyllum (Alb. & Schwein.) Herink, 1949

    Опис   

Шапка діаметром 5 – 12 (18) см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше конусовидно-розпростерта, випукло-розпростерта, з віком увігнуто-розпростерта, з хвилястим краєм. Поверхня шапки грубоволокниста, спочатку клейкувата, пізніше суха, коричнево-сіра, буро-сіра, фіолетово-коричнева, фіолетово-сіро-коричнева, темніша в центрі.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, товсті, широкі, низько спускаються на ніжку, спочатку білі, пізніше сіруваті, голубуваті, сірувато-коричнюваті.

Споровий порошок білий. Спори 7-10 * 4,5-7 мкм.

Ніжка висотою 6 – 12 см, діаметром 1 – 2,5 см, циліндрична, звужена до основи, з невеликим кореневидним відростком, суцільна, поздовжньо волокнисто-штрихувата, спочатку клейкувата, пізніше суха, білувата або того ж кольору, що й поверхня шапки, проте світліша.

М’якоть ламка, біла, з віком злегка буріє, приємна на смак, без вираженого запаху.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також сушеним.


    Середовище і розповсюдження

Росте з вересня до кінця жовтня, в хвойних та змішаних лісах, серед моху, в сирих місцинах.


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 138
Hygrophorus camarophyllus1 Hygrophorus camarophyllus2 Hygrophorus camarophyllus3