Hygrophorus agathosmus

Hygrophorus_agathosmus_4 Гігрофор духмяний
(Гігрофор хороший, Гігрофор ароматний, Мокриця духмяна)
Відділ:   Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:   Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок:   Агарикальні (Agaricales)
Сім’я:   Гігрофорові (Hygrophoraceae)
Рід:   Гігрофор (Hygrophorus)
Повна назва:   Hygrophorus agathosmus (Fr.) Fr., 1838

Їстівний, 4 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Limacium pustulatum var. agathosmum (Fr.) P. Kumm., 1871
  • Limacium agathosmum (Fr.) Wünsche, 1877
  • Hygrophorus cerasinus Berk., 1860

    Опис   

Шапка діаметром 4 – 7 см, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, приплюснута, з ледь помітним бугорком посередині. Поверхня шапки гладка, слизька, в центрі дрібно-бородавчаста, сіра або сизувата.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки середньої густоти,  широкі, злегка спускаються на ніжку, білі.

Споровий порошок білий. Спори 8-10,5 * 5-7 мкм, еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 5 – 8 см, діаметром 1 – 1,5  см, циліндрична, суха, вгорі біло-зерниста або жовто-зерниста, білувата або світло-коричнювата.

М’якоть біла, з приємним мигдалевим запахом.

Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 5-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим. Через сильний запах рекомендується споживати в суміші з іншими грибами.

    Середовище і розповсюдження

Росте восени, в хвойних лісах, серед моху.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу.

    Галерея

IMG_1593 IMG_1595 IMG_1594
Hygrophorus_agathosmus_1 Hygrophorus_agathosmus_2 Hygrophorus_agathosmus_3
Hygrophorus_agathosmus_5 Hygrophorus_agathosmus_7 Hygrophorus_agathosmus_6

Автор фото: В. Шульга

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 142.
  • Коваленко А. Е. Определитель грибов СССР / отв. ред. Э. Л. Нездойминого. — Л., 1989. — 175 с. – с. 112—114.
  • Dennis RWG (1948). “Some little-known British species of Agaricacae”. Transactions of the British Mycological Society. 31 (3–4): 191–209.
  • Kovalenko AE (1999). “The Arctic-subarctic and alpine-subalpine component in the Hygrophoraceae of Russia”. Kew Bulletin. 54 (3): 695–704.
  • Kornas J (1981). “Myco flora of the Pieniny national park Poland 4”. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego Prace Botaniczne (in Polish). 9: 67–82.