Hygrocybe punicea
Синоніми і застарілі назви
- Hygrophorus puniceus (Fr.) Fr., 1836
- Godfrinia punicea (Fr.) Herink, 1958
- Pseudohygrocybe punicea (Fr.) Kovalenko, 1988
Опис
Шапка діаметром 4 – 10 см, спочатку широко-конусовидна, конусовидна, дзвониковидна, з опущеним краєм, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з бугорком посередині, іноді увігнута посередині, з хвилястим прямим, або завернутим догори краєм. Поверхня шапки радіально-притиснуто-волокниста, в вологу погоду клейка, слизиста, гладка, блискуча, в суху погоду матова, яскраво-червона, темно-червона, пурпурово-червона, іноді з коричневим відтінком, з віком темніє, або вицвітає до жовтувато-червонуватої.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки рідкі, широкі, вузько прирослі, спочатку жовтуваті, пізніше червонуваті, оранжево-червоні, рожеві.
Споровий порошок білий. Спори 8-12 * 5-8 мкм, еліпсовидної або яйцевидної форми, з гладкою поверхнею.
Ніжка висотою 3 – 15 см, діаметром до 1 – 2,5 см, циліндрична, іноді сплюснута, спочатку суцільна, пізніше порожниста, штрихувато-волокниста, гладка, жовто-червонувата, біля основи світліша, білувата.
М’якоть щільна, м’ясиста, білувата, світло-жовта, червонувата, без запаху та смаку.
Їстівний гриб 4 категорії. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим.
Середовище і розповсюдження
Росте з вересня до кінця жовтня, на лугах, на пасовищах, на узліссях, в лісах на сонячних галявинах, на трав’янистих ділянках, серед моху, на кислих ґрунтах, поодинці та групами.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 146 – 147