Hericium erinaceus
Синоніми і застарілі назви
- Hydnum erinaceus Bull., 1781
- Clavaria erinaceus (Bull.) Paulet, 1793
- Hericium erinaceum (Bull.) Pers. (1797
- Steccherinum quercinum Gray, 1821
- Hericium commune Roques, 1832
- Dryodon erinaceus (Bull.) P. Karst., 1882
- Martella echinus Scop., 1770
- Manina cordiformis Scop., 1772
- Hydnum hystricinum Batsch, 1783
- Clavaria caput-medusae Bull., 1789
- Clavaria conferta Paulet, 1793
- Hericium hystrix Pers., 1797
- Hericium grande Raf., 1813
- Hericium strictum Pers., 1818
- Hericium unguiculatum Pers., 1825
- Hydnum omasum Panizzi, 1862
- Hydnum notarisii Inzenga, 1866
- Dryodon juranus Quél., 1902
Опис
Плодові тіла мають вигляд поодиноких сидячих, або з коротенькою ніжковидною основою шапок, діаметром до 20 см, вагою до 1,5 кг.
Шапки округлі або видовжені, подушковидні, плоско-подушковидні, асиметричні, неправильної форми, м’ясисті, при висиханні твердуваті. Поверхня шапок біла, рожевувато-біла, при висиханні жовта бурувато-охряна, бура, на краю з шиповидними виростами.
Гіменофор шипуватий. Шипи довгі, циліндричні, прямі або зігнуті, рожевувато-білі, при висиханні буріють.
Споровий порошок білий. Спори 5-7 * 4,5-6 мкм, широкоовальної, яйцевидної або майже округлої форми, з каплею, амілоїдні, безбарвні.
Тканина м’ясиста, біла, білувата, при висиханні жовтіє.
Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до жовтня, в листяних та змішаних лісах, паразитує на живих стовбурах дерев листяних порід, переважно на дубах, буках, іноді на осиках, рідко.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах. Вирощується штучно.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 75 – 76
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Геріцій гребінчастий (Hericium erinaceus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/hericium-erinaceus