Hericium cirrhatum
Синоніми і застарілі назви
- Hydnum cirrhatum Pers., 1794
- Hydnum cirratum Pers., 1794
- Creolophus cirrhatus (Pers.) P. Karst., 1879
- Creolophus cirratus (Pers.) P. Karst., 1879
- Dryodon cirrhatus (Fr.) Quél., 1886
- Steccherinum cirrhatum (Pers.) Teng, 1963
- Hydnum paradoxum Schultz, 1806
- Hydnum corrugatum Fr., 1818
- Creolophus corrugatum (Fr.) P. Karst., 1879
- Dryodon corrugatum (Fr.) Cejp, 1928
Опис
Плодові тіла мають вигляд сидячих, іноді з невиразною бічною ніжкою, розташованих черепичастими зростками зрослих основами, іноді одиночних, притиснутих біля основи та відігнутих догори ближче до краю шапок.
Шапки товсті, м’ясисті, лопатевидні або подушковидні. Поверхня шапок притиснуто-шипувата, шершава, повстиста, спочатку біла, пізніше рожевувато-жовтувата, при висиханні шкіряно-жовта, бурувато-охряна. Край тупий або гострий, іноді бахромчастий.
Гіменофор шипуватий. Шипи довжиною до 10 мм, густі, гострі, гостроконусовидні, білуваті, при висиханні брудно-коричневі або брудно-іржаві.
Споровий порошок білий. Спори 3,5-4 * 3-3,5 мкм, овальної або майже округлої форми, з гладенькою поверхнею, з каплею, амілоїдні, безбарвні.
Тканина товста, товщиною до 3 (іноді більше) см, м’ясиста, спочатку м’яка, пізніше коркувата, біла або рожевувата, при висиханні рожевувато-жовтувата.
Їстівний гриб 4 категорії, в молодому віці.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до вересня, в листяних та змішаних лісах, на мертвих стовбурах та на пеньках дерев листяних порід, переважно берези, дуба, граба, бука, осики.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.
Галерея
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 76
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Геріцій кучерявий (Hericium cirrhatum) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/hericium-cirrhatum