Hebeloma sordescens
Синоніми і застарілі назви
- Hebeloma testaceum (Batsch) Quél., 1872
- Hylophila testacea (Batsch) Quélet, 1886
- Hylophila testacea var. testacea (Batsch) Quél., 1886
Опис
Шапка діаметром 3 – 7 (9) см, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, іноді з тупим бугорком посередині. Поверхня шапки гола, клейкувата, брудно-біла, брудно-сіра, світло-глинисто-коричнева, червонувато-коричнювата, біля краю світліша, коричнювато-сіра, з білуватим краєм.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, прирослі, з віком майже вільні, спочатку білуваті, кремові, сірувато-кремові, пізніше темно-бежеві, іржаво-коричневі.
Споровий порошок жовтувато-коричневий або іржаво-коричневий. Спори 9-12,5 * 5-7,5 мкм, жовтуваті.
Ніжка висотою 3 – 5 см, діаметром 0,5 – 1,2 см, розширена донизу, іноді з невеликими бульбоподібним потовщенням біля основи, порожниста, спочатку пластівчасто-волокниста, білувата, пізніше майже гола, того ж кольору, що й поверхня шапки.
М’якоть щільна, біла або кремова, в ніжці жовтувата, в основі ніжки темніша, гіркувата на смак, з редьковим запахом.
Отруйний гриб. Спричиняє шлунково-кишкові розлади, що супроводжуються такими симптомами, як біль у животі, пронос, головний біль, нудота.
Середовище і розповсюдження
Росте з серпня до кінця листопада, в хвойних, листяних та змішаних лісах, рідко. Мікоризний гриб.
Рідкісний вид. Зустрічається на Лівобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 383