Hebeloma radicosum
Синоніми і застарілі назви
- Pholiota radicosa (Bull.) P. Kumm., 1871
- Dryophila radicosa (Bull.) Quél., 1886
- Myxocybe radicosa (Bull.) Fayod, 1889
- Roumeguerites radicosus (Bull.) Locq., 1979
Опис
Шапка діаметром 6 – 15 см, спочатку напівсферична, щільно закрита знизу пластівчастим покривалом, пізніше випукло-розпростерта, з бугорком посередині, з загнутим, іноді хвилястим краєм. Поверхня шапка клейкувата, в вологу погоду слизиста, при підсиханні блискуча, покрита великими, темними, притисненими лусками, білувата, блідо-охряна, жовто-коричнювата, темніша посередині, з бурими залишками покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі зубцем або майже вільні, з зазубреним краєм, спочатку кремові, пізніше коричневі, глинисто-руді, з світлим краєм.
Споровий порошок охряно-бурий. Спори 8-10 * 5-6 мкм, мигдалевидної форми, з шершавою поверхнею.
Ніжка висотою 5 – 10 (20) см, діаметром 1 – 2,5 см, циліндрична або веретеновидна, злегка потовщена біля основи, з довгим кореневидним відростком, вище кільця гладенька або дрібно-ворсиста, нижче кільця дрібно-коричнево-луската, того ж кольору, що й поверхня шапки, біля основи буро-коричнева, в вологу погоду слизиста. Кільце товсте, відстовбурчене, часто подвійне, буре.
М’якоть щільна, м’ясиста, білувата, сірувато-жовта, гіркувата на смак, з мигдальним запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з жовтня до листопада, в листяних та змішаних лісах, з дубами, рідше з соснами та ялинами, біля коріння дерев, на ґрунті, поодинці та групами, не щорічно.
Зустрічається в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 384