Синоніми і застарілі назви

• Inocybe mesophaea (Pers.) P. Karst., 1879
• Hylophila mesophaea (Pers.) Quélet, 1886
• Inocybe versipellis var. mesophaeus (Pers.) S. Petersen, 1911
• Inocybe velenovskyi Hruby, 1930
• Hebeloma strophosum (Fr.) Sacc., 1887

---

    Опис   

Шапка діаметром 2 – 9 см, спочатку напівсферична, широко-конусовидна, пізніше конусовидно-розпростерта, випукло-розпростерта, розпростерта, з бугорком посередині. Поверхня шапки гола, гладенька, часто клейкувата, темно-коричнева, рудувато-коричнева, каштаново-коричнева, біля краю тонковолокниста, світліша, сірувато-коричнювата. Павутинисте покривало сірувате, швидко зникаюче.

Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, прирослі зубцем, спочатку сіруваті, пізніше темно-бежеві, рожево-коричневі.

Споровий порошок бурувато-коричневий. Спори 8-12 * 5-6,5 мкм, яйцевидно-овальної форми, з тонкопунктированою поверхнею, бурувато-жовті.

Ніжка висотою 4 – 7 см, діаметром 0,3 – 1 см, циліндрична, рівна або зігнута, злегка розширена біля основи, порожниста, білувата, сірувато-коричнювата, вгорі покрита борошнистим нальотом, нижче покрита темними волокнами.

М’якоть м’яка, м’ясиста, білувата, в ніжці сірувато-коричнювата, в основі ніжки темніша, бурувата, гіркувата на смак, з неприємним редьковим запахом.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте з вересня до кінця листопада, в хвойних, листяних та змішаних лісах, в садах та парках, на трав’янистих ділянках, іноді на згарищах, групами.

Зустрічається в Правобережному Лісостепу та Правобережному Злаково-Лучному Степу.

---

---

     Галерея