Hebeloma magnimamma
Синоніми і застарілі назви
- Hebelomatis magnimamma (Fr.) Locq., 1979
Опис
Шапка діаметром 1 – 2,5 см, спочатку дзвониковидна, з опущеним краєм, пізніше випукло-розпростерта, з бугорком посередині, з плоским краєм. Поверхня шапки гола, світло-бежева, темно-бежева, в центрі темніша, з залишками павутинистого покривала на краю.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки спочатку охряні, пізніше охряно-рудуваті.
Споровий порошок охряно-бурий. Спори 9-13,8 (15) * 5-7 (8) мкм, лимоновидної форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею.
Ніжка висотою 2 – 3,5 см, діаметром 0,3 – 0,4 см, циліндрична, іноді злегка потовщена до основи, спочатку суцільна, пізніше порожниста, вгорі білувата, пластівчаста, нижче темно-бежева, коричнювата, волокниста.
М’якоть спочатку білувата, пізніше бурувата, в основі ніжки темніша, гіркувата на смак, без вираженого запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте в хвойних та змішаних лісах, на піщаних ґрунтах, на вологих ділянках, серед моху.
Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 381
Фото: http://www.pharmanatur.com