Hebeloma longicaudum
Синоніми і застарілі назви
- Hylophila crustuliniformis var. longicauda (Persoon) Quélet, 1886
- Hebelomatis longicaudum (Pers.) Locq., 1979
- Hebeloma crustuliniforme var. longicaudum (Pers.) Quadr., 1985
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, м’ясиста, спочатку напівсферична або конусовидна, пізніше випукла, випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з широким бугорком посередині, з тонким, рубчастим краєм. Поверхня шапки гладенька, в вологу погоду слизька, білувата, кремова, кремово-жовта, рудувата, охряно-коричнева, світло-коричнева, темніша в центрі.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, тонкі, прирослі, зазубрені, з присутніми проміжними пластиночками, спочатку білуваті, світло-сірі, пізніше рудуваті, сірувато-рожевуваті, рожевувато-коричневі, з виступаючими каплями безбарвної рідини на краях, яка висихаючи залишаю бурі плями.
Споровий порошок бурий. Спори 10-12 * 5-6 мкм, лимоновидної, мигдалевидної або видовжено-еліпсовидної форми, з тонко-пунктированою, шершавою, дрібно-бородавчастою або голою поверхнею, медово-жовті.
Ніжка висотою 7 – 12 см, діаметром 0,4 – 1 см, циліндрична, рівна або зігнута, з округлим бульбоподібним потовщенням в основі, порожниста, ламка, волокниста, тонкопластівчаста, вгорі покрита борошнистим нальотом, біла, білувата, світло-коричнювата, біля основи світло-рудувата.
М’якоть водяниста, біла, білувата, гіркувата на смак, з слабким редьковим запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте в хвойних, змішаних, іноді в листяних лісах, на вологих та заболочених ділянках, на ґрунті, рідко.
Зустрічається в Лівобережному Лісостепу та в Правобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 382 – 383