Hebeloma fastibile
Синоніми і застарілі назви
- Hebeloma fastibilis (Pers.) P. Kumm., 1871
- Hylophila fastibilis (Persoon) Quélet, 1886
- Picromyces fastibilis (Pers.) Earle, 1909
Опис
Шапка діаметром 5 – 10 см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше випукло-розпростерта, плоско-розпростерта, з штрихуватим краєм. Поверхня шапки гола, волога або слизька, червонувато-коричнювата, в центрі темніша, біля краю світліша, іноді майже білувата.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі, з зазубреним краєм, спочатку білуваті, пізніше кремові, з віком руді, коричнюваті, плямисті, з світлим краєм.
Споровий порошок охряно-бурий. Спори 8-11 * 5-7 мкм, овальної форми, з дрібно-бородавчастою поверхнею, охряно-рожевуваті.
Ніжка висотою 5 – 10 см, діаметром 1 – 1,5 см, потовщена біля основи, спочатку суцільна, пізніше з порожниною, з кільцевидним залишком павутинистого покривала, шовковиста, біла, біля основи рудувата.
М’якоть щільна, тверда, м’ясиста, спочатку біла, пізніше кремова, неприємна на смак, з редьковим запахом.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до кінця вересня, в хвойних лісах, на ґрунті.
Зустрічається в Лівобережному Злаково-Лучному Степу.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 383 – 384