Hapalopilus rutilans
Синоніми і застарілі назви
- Boletus rutilans Pers., 1798
- Polyporus rutilans (Pers.) Fr., 1818
- Inonotus rutilans (Pers.) P. Karst., 1882
- Leptoporus rutilans (Pers.) Quél., 1886
- Inodermus rutilans (Pers.) Quél., 1888
- Polystictus rutilans (Pers.) Bigeard & H. Guill., 1913
- Hemidiscia rutilans (Pers.) Lázaro Ibiza, 1916
- Phaeolus rutilans (Pers.) Bourdot & Galzin, 1925
- Boletus versicolor Schaeff., 1774
- Boletus suberosus Bull., 1791
- Polyporus pallidocervinus Schwein., 1832
- Trametes lignicola Lasch, 1854
- Polyporus purpurascens Stahlschmidt, 1877
- Trametes ribicola P. Karst., 1881
- Polyporus conicus Velen., 1922
- Polyporus ramicola Velen., 1922
- Hapalopilus nidulans (Fr.) P. Karst., 1881
- Polyporus nidulans Fr., 1821
- Boletus nidulans (Fr.) Spreng., 1827
- Inonotus nidulans (Fr.) P. Karst., 1881
- Polystictus nidulans (Fr.) Gillot & Lucand, 1890
- Phaeolus nidulans (Fr.) Pat., 1900
Опис
Плодові тіла мають вигляд бічних сидячих шапок, рідше розпростерто-відігнуті.
Шапки довжиною 1,5 – 5 см, шириною 2 – 10 см, товщиною 0,5 – 3 см, напівокруглі або нирковидні, з розширеною, зверху випуклою або надутою основою, прирослі боком, поодинокі або розташовані невеликими рядами, рідко черепичастими групами. Поверхня шапок спочатку слабо опушена, пізніше гола, матова, шорстка, повстиста, нерівна, червонувата, жовтувато-коричнева, світло-коричнева, охряно-коричнева, жовто-охряна, бурувата, в вологу погоду злегка зональна, в місцях дотику набуває червоно-коричневого або пурпурово-коричневого забарвлення. Край тупуватий, іноді хвилястий, з віком тонкий, гострий, в місцях пошкодження набуває інтенсивного забарвлення.
Гіменофор трубчастий. Трубочки довжиною 1 – 1,5 см, тонкостінні, того ж кольору, що й тканина. Пори округлі або кутасті, з віком неправильної форми, червонувато-коричневі, щільністю 2 – 3 на 1 мм.
Споровий порошок білий. Спори 3,5-5 * 2-3 мкм, еліпсовидної форми, безбарвні.
Тканина м’яка, губчаста, волокниста, при висиханні коркувата, ламка, невиразно зональна, червонувато-коричнева. Реакція з КОН забарвлює тканину в яскраво-ліловий колір.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до вересня, на опалих гілках, іноді на повалених стовбурах дерев листяних, рідко хвойних порід, переважно дуба, граба, берези. Спричиняє білу волокнисту гниль деревини.
Розповсюджений на Правобережному Поліссі, в Правобережному лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах.
Галерея
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г. Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 142
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Гапалопіл червонуватий (Hapalopilus rutilans) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/hapalopilus-rutilans