Gyroporus castaneus

Gyroporus_castaneus_10 Каштановий гриб
(Заячий гриб, Гіропор дубовий, Гіропор несиніючий)
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Болетальні (Boletales)
Сім’я: Гіропорові (Gyroporaceae)
Рід: Гіропор (Gyroporus)
Повна назва: Gyroporus castaneus (Bull.) Quél., 1886

Їстівний, 3 категорія

    Синоніми і застарілі назви

  • Boletus castaneus Bull., 1787
  • Suillus castaneus (Bull.) P. Karst., 1882
  • Leucobolites castaneus (Bull.) Beck, 1923
  • Boletus fulvidus Fr., 1818
  • Boletus testaceus Pers., 1825

    Опис

Шапка діаметром 4 – 10 см, спочатку випукла, пізніше плоско-випукла, розпростерта, плоско-розпростерта, іноді з піднятим догори краєм. Поверхня шапки спочатку суха, матова, спочатку тонко-повстяна, пізніше гола, каштаново-коричнева, червоно-коричнева, іржаво-коричнева.

Гіменофор трубчастий. Пори дрібні, округлі, спочатку білі, пізніше жовтуваті, кремові.

Споровий порошок жовтуватий, жовто-коричневий. Спори 8-11 * 5-7 мкм, яйцевидної форми, з гладкою поверхнею, безбарвні.

Ніжка висотою  4 – 7 см, діаметром 1 – 3 см, циліндрична, потовщена біля основи, часто з вм’ятинами, гладка, спочатку суцільна, пізніше з порожнинами, тонко-повстяна, жовто-коричнева.

М’якоть біла, ламка, на зрізі кольору не змінює, з приємним смаком та  грибним запахом.

Їстівний гриб 2 категорії. Використовується після 10-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим, маринованим, а також сушеним.


     Середовище і розповсюдження

Росте з кінця липня до вересня, в листяних та змішаних лісах, на освітлених ділянках, на піщаних ґрунтах, з дубами, поодинці, рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається майже по всій території України.



    Галерея

Gyroporus_castaneus_5 Gyroporus_castaneus_2 Gyroporus_castaneus_3
Gyroporus_castaneus_4 Gyroporus_castaneus_8 Gyroporus_castaneus_6
Gyroporus_castaneus_7 Gyroporus_castaneus_9 Gyroporus_castaneus_11

Автор фото: В. Шульга


    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 21