Gymnopus ocior
Синоніми і застарілі назви
- Collybia ocior (Pers.) Vilgalys & O.K. Mill., 1987
- Collybia aquosa var. ocior (Pers.) Krieglst., 2000
- Collybia luteifolia Gillet, 1876
- Collybia xanthopoda (Fr.) Sacc., 1887
- Gymnopus exculptus (Fr.) J.L. Mata, 2006
- Collybia extuberans (Fr.) Quél., 1872
- Rhodocollybia extuberans (Fr.) Lennox, 1979
Опис
Шапка діаметром 3 – 8 см, спочатку випукла, з завернутим краєм, пізніше випукло-розпростерта, розпростерта, з горбочком посередині, з слабко опущеним або хвилястим краєм. Поверхня шапки, гладка, матова, в вологу погоду клейкувата, темно-коричнева, кремово-коричнева, червоно-коричнева, каштаново-коричнева, світліша посередині, з тенмішими краями, з світлою вузькою смугою на самому краю (характерна ознака), іноді з світлішими, брудно-жовтими плямами, іноді зональна.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки дуже густі, вузькі, спочатку прирослі, пізніше майже вільні, спочатку біло-кермового, пізніше біло-жовтуватого, брудно-жовтого кольору.
Споровий порошок білий або кремовий. Спори 5-6,5 * 2,5-3,5 мкм, еліпсовидної або яйцевидної форми, з гладкою поверхнею, неамілоїдні.
Ніжка висотою 3 – 8 см, діаметром 0,5 – 1 см, рівна або слабо скручена, з кореневидним відростком, іноді сплюснута, потовщена біля основи, порожниста, того ж кольору, що й пластинки.
М’якоть тонка, еластична, білувата або жовтувата, без вираженого смаку та запаху.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з середини травня до листопада, в листяних, хвойних та змішаних лісах, в садах та парках, на лісовій підстилці, на грунті, серед трави, серед моху, на залишках гниючої деревини.
Зустрічається в Правобережному та Лівобережному Лісостепу, на Прикарпатті.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Схожі види
- Гімнопус лісолюбивий (Gymnopus dryophilus), відрізняється світлішими пластинками та відсутністю характерної світлої смуги на краю шапки.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 230