Gymnopilus junonius
Синоніми і застарілі назви
- Pholiota junonia (Fr.) P. Karst., 1879
- Pholiota spectabilis var. junonia (Fr.) J.E. Lange, 1940
- Gymnopilus spectabilis var. junonius (Fr.) Kühner & Romagn., 1953
- Pholiota grandis Rea, 1903
- Pholiota aurantiaca Thesleff, 1920
- Pholiota gigantea Naveau, 1923
Опис
Шапка діаметром 5 – 10 (15) см, товстом’ясиста, спочатку напівсферична, пізніше випукло-розпростерта, з широким бугорком посередині. Поверхня шапки суха, тонковолокниста, покрита густими притисненими лусочками, золотисто-руда, яскраво-жовто-оранжева.
Гіменофор пластинчастий. Пластинки густі, широкі, прирослі, іноді злегка спускаються на ніжку, спочатку жовті, пізніше рудуваті, іржаво-оранжеві, іржаво-коричневі.
Споровий порошок іржаво-коричневий або рудий. Спори 8-10 * 5-6 мкм, видовжено-овальної або еліпсовидної форми, з бородавчастою поверхнею, жовті.
Ніжка висотою 5 – 15 см, діаметром 1 – 3,5 см, потовщена донизу, з видовженим кореневидним відростком, суцільна, з кільцем, волокниста, того ж кольору, що й поверхня шапки. Кільце пластівчасте, широке, звисаюче, темніше за поверхню ніжки, розташоване в її верхній частині.
М’якоть щільна, м’ясиста, жовтувата, в ніжці буро-жовта, гіркувата на смак, з запахом редьки.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з липня до листопада, в лісах та лісових насадженнях, в парках, біля стовбурів сухих та ослаблених дерев листяних порід, переважно під дубами, на пеньках, поодинці, групами, зростками.
Зустрічається на Правобережному та Лівобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу, в Лівобережному Злаково-Лучному Степу, в Розтоцько-Опільських Лісах.
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 352