Синоніми і застарілі назви

• Hydnum parasiticum Pers., 1800
• Hydnum strigosum Sw., 1810
• Gloiodon strigosum (Sw.) P. Karst., 1879
• Sclerodon strigosus (Sw.) P. Karst., 1889
• Mycoleptodon strigosus (Sw.) Pat., 1900
• Steccherinum strigosum (Sw.) Banker, 1906
• Leaia piperata Banker, 1906

---

    Опис   

Плодові тіла мають вигляд сидячих, черепичасто розташованих, щільно зрослих  шапок, або розпростерті.

Шапка діаметром 0,5 – 2,5 см, товщиною 0,3 – 0,6 см, віяловидні, полицевидні. Поверхня шапки жорстко-повстиста, щетиниста, без виражених зон, іржаво-бура, сіро-бура, з віком майже чорна. Край шапковидно відігнутий, гострий, неправильно лопатевий.

Гіменофор шипуватий, кількохшаровий. Шипи висотою 3 – 6 мм, конусовидні, загострені, на краях зігнуті крючком, поодинокі або згруповані, в групах зрослі основами, на верхівках часто стерильні, спочатку світлі, сірувато-бурі, пізніше майже чорні. Біля краю знаходяться коротенькі недорозвинуті шипи, сіруватого, сіро-охряного, буро-коричневого кольору.

Споровий порошок білий. Спори 4-5,5 * 3,5-4 мкм, майже округлої форми, з тонкошершавою поверхнею, амілоїдні, безбарвні.

Тканина товщиною 3 – 5 мм, шкіряста або коркувата, іноді шарувата, іржаво-бура, складається з шарів старих шипів, розділених чорною лінією.

Неїстівний гриб.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте на мертвій деревині дерев листяних порід, переважно осиках, вільхах, березах, вербах, невеликими скупченими групами, рідко.

Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному та Лівобережному Поліссі, в Західному Лісостепу, в Розтоцько-Опільських Лісах, в Карпатах.

---

---

    Галерея