Gelatoporia dichroa

Gloeoporus dichrous Желатопорія двоколірна
 (Глеопор двоколірний)
Відділ: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Мерулієві (Meruliaceae)
Рід: Желатопорія (Gelatoporia)
Повна назва: Gelatoporia dichroa (Fr.) Ginns, 2014

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Boletus pelleporus Bull., 1790
  • Boletus pelloporus Bull., 1791
  • Polyporus dichrous Fr., 1815
  • Polyporus adustus var. pelleporus (Bull.) Pers., 1825
  • Boletus dichrous (Fr.) Spreng., 1827
  • Bjerkandera dichroa (Fr.) P. Karst., 1879
  • Leptoporus dichrous (Fr.) Quél., 1886
  • Polystictus dichrous (Fr.) Gillot & Lucand, 1890
  • Gloeoporus dichrous (Fr.) Bres., 1912
  • Caloporus dichrous (Fr.) Ryvarden, 1976

    Опис   

Плодові тіла спочатку розпростерті, мають вигляд білого повстистого нальоту, згодом гніздоподібні, з гіменофором посередині, пізніше розпростерто-відігнуті або у вигляді бічних відігнутих шапок.

Відігнуті шапки довжиною 0,5 – 3,5 см, шириною 1 – 6 см, товщиною 0,2 – 1,5 см, напівокруглі, сидячі, прирослі боком, поодинокі або розташовані черепичастими групами, м’які, волокнисті, при висиханні майже шкірясті. Поверхня шапок нерівна, короткоповстиста або бархатиста, з віком шорстка, злегка зморшкувата, іноді невиразно зональна, спочатку біла, пізніше кремова, світло-жовтувато-коричнювата. Край стерильний, широкий, тонкий, гострий, злегка опущений.

Гіменофор трубчастий. Поверхня гіменофору нерівна, бежева, охряна, коричнювата, бурувата, червонувато-коричнева, м’ясо-червона, темно-пурпурово-бура, часто покрита білуватим нальотом. Трубочки короткі, довжиною 0,3 – 3 мм, спочатку восковидно-желатинозні, з тонкими стінками, при висиханні восковидно-роговидні. Пори діаметром 0,1 – 0,25 (3) мм, округлі або витягнуті, з цільним краєм, щільністю 4 – 6 на 1 мм.

Споровий порошок білий. Спори 3,5-5 * 1-1,5 мкм, циліндричної форми, злегка зігнуті, часто з 2-ма полярними каплями, безбарвні.

Тканина товщиною 1 – 4 мм, спочтаку волокниста, водяниста, пізніше суха, жорстка, біла, без вираженого запаху.

Неїстівний гриб.


    Середовище і розповсюдження

Росте з вересня до кінця жовтня, в листяних лісах, на повалених стовбурах, на опалих гілках, на пеньках  дерев листяних, дуже рідко хвойних порід, переважно на березах, осиках, вільхах, дубах, буках. Спричиняє білу гниль деревини.

Рідкісний вид. Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Лівобережному Лісостепу, в Карпатах.



    Галерея

Gloeoporus dichrous1 Gloeoporus dichrous2 Gloeoporus dichrous3

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 140 – 141

    Посилання на сторінку

Шульга В.М. Желатопорія двоколірна (Gelatoporia dichroa) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/gloeoporus-dichrous-polyporus-dichrous