Синоніми і застарілі назви

• Hygrophorus laetus (Pers.) Fr., 1838
• Gliophorus laetus (Pers.) Herink, 1958
• Hygrophorus houghtoni Berk. & Broome, 1873

---

    Опис   

Шапка діаметром 1 – 5 см, м’ясиста, спочатку випукла, пізніше дзвониковидна, випукло-розпростерта, з невеликим заглибленням в центрі. Поверхня шапки клейка, слизиста, спочатку зеленувата, з сіро-оливковими відтінками, пізніше світло- або темно-коричнево-оранжева, рожево-оранжева, рожево-жовтувата, рожево-рудувата, іноді з відтінками оливкового, з більш світлим, іноді смугастим краєм.

Гіменофор пластинчастий.  Пластинки рідкі, злегка спускаються на ніжку, спочатку білуваті, пізніше сірувато-рожевуваті, кремові, коричнюваті, оливкові, жовтуваті, оранжеві, рожеві, бузкові, з безбарвними, напівпрозорими, слизистими краями.

Споровий порошок білий. Спори 5-8 * 3,5-5 мкм, еліпсовидної або яйцевидної форми, з гладкою поверхнею.

Ніжка висотою 5 – 8 см, діаметром до 0,3 – 0,5 см, циліндрична, спочатку суцільна, пізніше порожниста, з клейкою, слизистою поверхнею, того ж кольору, що й поверхня шапки, вгорі біля шапки, зеленувата, сірувата, іноді з оливковим чи бузковим відтінком.

М’якоть тонка, жовтувата, без запаху, або з слабким неприємним запахом горілої гуми, та з трішки кислуватим смаком.

Їстівний гриб 4 категорії, з низькими харчовими якостями. Використовується після 15-ти хвилинного відварювання, вареним, смаженим.

---

    Середовище і розповсюдження

Росте влітку та восени, на трав’янистих ділянках, в лісах та на лугах, в гірській місцевості, серед мохів, серед вересу, поблизу боліт, на кислих  ґрунтах, зустрічається рідко.

---

    Література

• Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 146