Geastrum fimbriatum
Синоніми і застарілі назви
- Lycoperdon fimbriatum Batsch
- Geastrum rufescens var. minor Pers., 1801
- Geastrum tunicatus Vittad., 1842
- Geaster tunicatus Vittad., 1842
Опис
Плодове тіло діаметром 3 – 6 см, в молодому віці округлої або приплюснуто-округлої форми, жовтувате, жовто-коричневе, світло-охряне, з тяжками міцелію біля основи, розвивається в ґрунті.
Екзоперидій (зовнішня оболонка) товстий, жорсткий, тришаровий, розривається на 5 – 9 (15) загострених лопатей, які відгинаються в сторони і донизу. Окремі лопаті починають закручуватися, в міру того, як плодове тіло виходить із землі.
Екзоперидій (внутрішня оболонка) діаметром 1 – 2,5 см, тонкий, папероподібний, спочатку світло-сірий, білувато-охряний, пізніше коричнюватий, на вершині з конусовидним, волокнисто-війчастим перистом, без кільця, при дозріванні утворює вгорі отвір з бахромчастим краєм для вивільнення спорової маси.
Глеба (спороносний шар) округла, в центрі з стовпчиком або без нього, спочатку світло-охряна, пізніше коричнева, при дозріванні порошиста.
Споровий порошок шоколадно-коричневий. Спори діаметром 3-4 мкм, округлої форми, з тонко-бородавчастою поверхнею, світло-коричневі. Базидії 3 – 4 мкм. Гіфи капіліцію нитковидні, діаметром 2,5-7 мкм, потоншені на кінцях, спочатку безбарвні, пізніше світло-коричневі.
Неїстівний гриб. В молодому віці, на кулеподібній стадії розвитку, їстівний, з низькими харчовими властивостями.
Середовище і розповсюдження
Росте восени, в хвойних, листяних та змішаних лісах, на лісовій підстилці, групами, іноді утворює “відьмині кільця”.
Зустрічається на Правобережному Поліссі, в Правобережному, Лівобережному та Західному Лісостепу, в Карпатах.
Галерея
Автор фото: В. Шульга
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, П. Є. Сосін, Г. Л. Роженко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 2. – К. : Наук. думка, 1979. – с. 477.
- Шварцман С. Р., Филимонова Н. М. Флора споровых растений Казахстана. Гастеромицеты. — Алма-Ата, 1970. — Т. VI. — С. 156—159. — 318 с.
- Сосин П. Е. Определитель гастеромицетов СССР. — Л.: «Наука», 1973. — 164 с. — С. 114.
- Breitenbach J, Kränzlin F. Fungi of Switzerland. A contribution to the knowledge of the fungal flora of Switzerland. Vol 2. Heterobasidiomycetes, Aphyllophorales, Gasteromycetes. — Lucerne: Verlag Mykologia, 1986. — 412 p. — P. 382.
- Pegler D. N., Læssøe T., Spooner B. М. British puffballs, earthstars and stinkhorns. An Account of the British Gasteroid Fungi. — Royal Botanic Gardens, Kew, 1995. — 255 p. — P. 94.
- Sunhede, S. (1989). «Geastraceae (Basidiomycotina): Morphology, Ecology and Systematics with a Special Emphasis of the North European Species». Synopsis Fungorum 1: 180.