Cerocorticium sulfureoisabellinum

Flavophlebia sulfureoisabellina Церокортицій сірчано-жовтий
(Флавофлебія сірчано-жовта) 
Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Поліпоральні (Polyporales)
Сім’я: Мерулієві (Meruliaceae)
Рід: Церокортицій (Cerocorticium)
Повна назва: Cerocorticium sulfureoisabellinum (Litsch.) Jülich & Stalpers, 1980

Неїстівний

    Синоніми і застарілі назви

  • Corticium sulfureoisabellinum Litsch., 1940
  • Gloeocystidiellum sulfureoisabellinum (Litsch.) Boidin, 1957
  • Phlebia sulfureoisabellina (Litsch.) Parmasto, 1968
  • Radulomyces sulfureoisabellinus (Litsch.) Jülich, 1979
  • Flavophlebia sulfureoisabellina (Litsch.) K.H. Larss. & Hjortstam, 1977

    Опис   

Плодові тіла розпростерті, дуже тонкі, розсіяні, щільно прирослі до субстрату, спочатку м’які, воскуваті, майже драглисті, сірчано-жовті, брудно-жовті, пізніше тверді, жовтувато-зеленуваті, кремові, кремово-сірувато-жовті.

Гіменофор гладкий, з віком часто розтріскується.

Спори 4-7 * 4-5 мкм, округлої або майже округлої форми, загострені, з гладенькою поверхнею, з каплями, безбарвні.

Неїстівний гриб.

    Середовище і розповсюдження

Росте на корі гнилих стовбурів ялиці білої.

Зустрічається в Карпатах.

    Література

  • Зерова М. Я. Визначник грибів України / М. Я. Зерова, Г. Г.  Радзієвський, С. В. Шевченко // Базидіоміцети. – Т. 5, кн. 1. – К. : Наук. думка, 1972. – с. 28.