Elaphomyces granulatus
Синоніми і застарілі назви
- Lycoperdon cervinum L., 1753
- Hypogaeum cervinum (L.) Pers., 1794
- Tuber cervinum (L.) Nees, 1817
- Elaphomyces cervinus (L.) Schltdl., 1824
- Elaphomyces vulgaris var. granulatus (Fr.) Corda, 1831
- Ceraunium granulatum (Fr.) Wallr., 1833
- Lycoperdastrum cervinum (L.) O. Kuntze, 1891
- Scleroderma vulgare var. cervinum (L.) W.G. Sm., 1908
- Elaphomyces officinalis Nees, 1820
- Phymatium fulvum Chevall., 1826
- Elaphomyces leucarpus Vittad., 1831
- Elaphomyces leucocarpus Vittad., 1831
Опис
Плодові тіла підземні, іноді частково виступають на поверхні, діаметром 1 – 5 см, округлі, схожі на бульби картоплі. Поверхня плодових тіл зморшкувата, покрита щільними пірамідальними бородавочками, золотисто-бура або коричнево-бура.
Перидій (оболонка плодового тіла) двошаровий, товщиною 1 – 4 мм, крихкий. Зовнішній шар тонкий, червоно-коричневий, внутрішній товстіший, переважно білий, іноді коричневий або чорний.
Глеба (спороносний шар) спочатку соковита, світло-коричнева, радіально забарвлена, гіркувата на смак, з неприємним запахом, при дозріванні чорно-коричнева, порошиста.
Споровий порошок чорно-коричневий. Аски 50 * 40 мкм, еліпсовидної або грушовидної форми, 6 – 8 спорові. Спори 28 – 30 мкм, округлої форми, з шипуватою поверхнею.
Неїстівний гриб.
Середовище і розповсюдження
Росте з червня до вересня, в хвойних, листяних та змішаних лісах, в лісових насадженнях, в парках, на піщаних ґрунтах, в ґрунті, на глибині близько 2 – 8 (15) см, групами, утворює мікоризу з дубами та соснами.
Зустрічається на Правобережному Поліссі та в Карпатах.
Галерея
Література
- Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 42
Посилання на сторінку
Шульга В.М. Трюфель оленячий (Elaphomyces granulatus) – Світ грибів України [Електронний ресурс] URL: http://gribi.net.ua/elaphomyces-granulatus